З України в Албанію на машині 2022
До Албанії на машині ми їхали не без зупинок, не відразу весь шматок. Спочатку їхали через Румунію, доїхали до Болгарії там залишились пожити й потім вирушили в Албанію. Перший шматок маршрут до Болгарії ось тут. Тут розповім 2 частину.
Їхали по маршруту який вставила нижче, але методом проб та помилок – НЕ рекомендую. (В Греції норм, а от шлях в Албанії це жах, трішки нижче поясню)
https://www.google.com/maps/dir/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3,+%D0%9C%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B0+%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%82,+%D0%9D%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%B1%D1%8A%D1%80,+%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%94%D1%83%D1%80%D1%80%D0%B5%D1%81/@40.7173653,20.4031483,9.51z/data=!4m19!4m18!1m10!1m1!1s0x40a69ffd5c444fa3:0xeabfcb03a731b83b!2m2!1d27.7050223!2d42.6693941!3m4!1m2!1d20.2939689!2d40.7854401!3s0x13507e433bdc85bf:0x7adb9d12c9eb27c5!1m5!1m1!1s0x134fd97c5fbbbcc7:0x77f377eae6cd81ee!2m2!1d19.4564686!2d41.3245904!3e0
Одразу скажу, що їхали ми майже 15 годин. О 6 ранку виїхали з Сонячного берегу, а близько 21 (20:43) прибули до Дурреса.
Кордон Болгарія – Греція ( Makaza (BG) – Nymphaia (GR) )
До Кордону з Грецією ми доїхали за 4 години.
На кордоні ми були єдиною машиною. Знову 2 віконечка. 1 з Болгарським прапором, далі з Грецьким. У Болгарському вікні у нас взяли паспорта та документи на авто. Попросили відкрити багажник, 5 секунд подивились і сказали все добре. Далі в віконці греків у нас запитали куди ми їдемо, а потім попросили написати на папірці свій номер мобільного телефону. (Ми писали український). І на цьому все, по часу це зайняло хвилин 5.
Дорога в Греції на 9/10. Після виїзду з пограничного контролю перші хвилин 15 по дорозі весь час були камери контролю швидкості. Далі майже не було. Дуже багато платних доріг за які в загальному рахунку заплатили 13 Євро.
Платні дороги. Оплачувати дороги треба на пропускному пункті робітнику. Кожен відрізок має свою ціну. Платити можна готівкою в Євро, або картою (телефоном також можна).
На автобанах дозволена швидкість 120-130км. Їхати зручно, але бензин зникає на очах. До речі, ціна на бензин в Греції в кінці березня 2022 – 2.06 Євро. Великий плюс, що машин мало і Грецію перетинаєш доволі швидко та без проблем.
Грецію ми проїхали за 6,5 годин. Можна було й швидше, але ми втратили час, тому що з траси з’їжджали в місто фотографуватись та шукали бензин. До речі, в Греції нас зупинила поліція. Одразу попросили наші паспорта, запитали в якому місті ми живемо. Ми пояснили, що в Греції не живемо, а їдемо в Албанію, зараз шукаємо заправку. Поліціянт підказав нам шлях. Потім запитав техпаспорт на машину. Потім віддали всі документи й побажали гарної дороги.
Кордон Греція Албанія ( Kristallopigi (GR) – Bilisht (AL) )
Спочатку будочка греків. Там взяли паспорта та подивились грінкарту, 1 хвилина. Далі ще одна будочка греків, там поставили штампи про виїзд з країни, 1 хвилина. Далі будочка Албанії. Взяли паспорта та техпаспорт, 1 хвилина 0 питань і ми в Албанії.
Шлях з кордону Албанії до Дурреса.
Дорога зайняла більш як 4 години. З 16:20 до 20:43. Навігатор показував приблизно 230-км шляху. Перші 30 хвилин ми їхали по маленьким містам та селам. А далі виїхали на ґрунтову дорогу, спочатку вона була більш менш нормальна, але потім почався жах. Ґрунтова дорога з 80% ям, з правої сторони від нас прірва в брудну річку, зліва почались гори. На дорозі лежить каміння яке падає зі скель. Так ми проповзли 10-20-км/годину близько 30 хвилин. Машині було дуже важко, тому що дорога гірська то вверх то вниз, всі ці ями. Я їхала та молилась, щоб ми не пробили об каміння колеса. Потім зупинились, подивитись по навігатору чи довго нам ще їхати, але по карті не було ясно чи довго буде ще така дорога і коли кінець горам. Повз нас їхав якийсь чоловік. Ми його зупинили, щоб запитати скільки часу буде ця жахлива дорога. Але він взагалі не розумів англійську, мовою жестів показав що дорога має покращитись. Тому ми вирішили не повертатись і поїхали далі. Далі дорога була наче ще гірша.
У мене з’явився відчай. Десь через 30 хвилин ми все-таки виїхали на нормальний асфальт. АЛЕ. Серпантини й гори стали ще крутішими, а каміння яке падало зі скель ще більшим. Машині було дуже тяжко, в якийсь момент з’явився запах наче у нас щось перегрілось. Ми трішки постояли та поїхали далі. Десь через півтори години їзди по горах почало темніти, а гори все не кінчались і кілометри наче стояли на місці. Ще через пів години стало темно + до того ще мене почало дуже нудити від цих доріг. Почала пити воду і просто мовчала, бо боялась що буде гірше. Ще через хвилин 20 ми спустили з гір вниз і почали з’являтись признаки цивілізації, невеликі містечка. Серпантини майже закінчились. Залишок 80 км ми проїхали по цім містечкам. Чоловік вже не їхав за правилами. Там де обмеження 40 ми їхали іноді й 100, бо так вже ми стомились + нас до 21:00 ми мали приїхати до орендованої квартири забрати ключі. З часом ми виїхали на щось типу автомагістралі та на навігаторі я побачила, що залишилось 15 хвилин. Моїй радості не було меж. Думаю, якби моя мама була з нами, вона б запанікувала вже через 10 хвилин від початку цього шляху.
Це була найнебезпечніша дорога в нашому житті. Без перебільшень, у мене та у чоловіка в думках були найгірші думки, але ми їх висловили тільки тоді коли вже були на місці. АЛЕ, ще одне але. Це була НАЙКРАСИВІША дорога і гори які тільки ми бачили.
Озера, навіть водоспад між гір. Гори, ну дуже високі, на вершинах ще є сніг. Ці всі вирізи в скелях, провалини. Отари кіз та овечок. Ці види я не забуду ніколи. Шкода, що у нас немає квадрокоптера, дуже б хотіло, щоб це все бачили не тільки ми.
Тепер про маршрут по Албанії від навігатора. Він пропонував нам 2 шляхи. Ось по якому поїхали ми:
https://www.google.com/maps/dir/”/%D0%94%D1%83%D1%80%D1%80%D0%B5%D1%81/@41.0035478,19.6971053,9z/data=!3m1!4b1!4m14!4m13!1m5!1m1!1s0x1350aafd1430e67f:0x89e33e14c66b53b0!2m2!1d21.058716!2d40.623271!1m5!1m1!1s0x134fd97c5fbbbcc7:0x77f377eae6cd81ee!2m2!1d19.4564686!2d41.3245904!3e0
В гугл мапі, якщо дивитись панораму цієї дороги, то вона ґрунтова, але типу гарна, карти за 2016 рік і зараз все на 500% гірше. Зараз майже кожен км стоїть знак, що можливі обвали каміння. На горах сіток немає. Дорога суцільна яма. Така собі рулетка. За 3 години їзди по горах, ми зустріли не більше 10 зустрічних авто (всі місцеві).
Другий варіант маршруту від гугл мепс був ось таким:
Наче дорога краще і взагалі здається без гір, але яка там дорога насправді, то вже загадка, для нас так точно.
Мій коханий для мене приклад стійкості та витримки, мій супер герой. А наш автомобіль просто король доріг.
Leave a Reply